Правопорядок і закон

Без порноколажів та погроз: Від сьогодні вступають в дію всі положення антиколекторського закону

Сьогодні, 14 липня набувають чинності більшість норм так званого закону про колекторів.

Представники цього бізнесу будуть вимушені легалізувати свою діяльність. Щоб не залишитися “за бортом”, колекторам доведеться подати в НБУ документи для включення у відповідний реєстр. Ті, хто пройдуть через це горнило, зіткнуться з новими, цивілізованими правилами роботи зі стягнення боргів.

Наприклад, колекторам заборонять цілодобово тероризувати дзвінками боржника, його рідних, знайомих чи роботодавців. За порушення цих правил компанії каратимуть штрафами або вилучатимуть з реєстру НБУ. Після вилучення вони не зможуть працювати з боржниками банків та мікрофінансовими організаціями (МФО) на кшталт “швидкогроші” чи “готівочки”.

У січні 2021 року народні депутати ухвалили в першому читанні, а в березні – загалом закон, який урегульовує роботу колекторів. Частина його норм набула чинності 14 квітня, але основні зміни почали діяти 14 липня.

Що змінюється з 14 липня

Головна зміна – підпорядкування колекторського ринку Нацбанкові. Рішення передати його регулятору логічне: один державний орган встановлюватиме правила для тих, хто видає кредити, і для тих, хто їх повертає.

Як НБУ регулюватиме колекторський ринок?

Чи не ключова його функція полягатиме у веденні реєстру колекторів. З 14 липня всі компанії, які хочуть займатися цим бізнесом, повинні перебувати в цьому реєстрі. Якщо банк чи МФО залучить до повернення боргів колектора не з реєстру, то може отримати штраф 85-136 тис грн або втратити ліцензію.

Для включення в реєстр в НБУ необхідно подати бізнес-план, інформацію про керівників та працівників компанії, які взаємодіють з боржниками (вони мають відповідати кваліфікаційним вимогам, які встановить НБУ), інформацію про власників істотної участі (10% і більше) та про структуру власності. Реєстр буде відкритим.

Компаніям за розгляд документів необхідно сплатити 24 тис грн. Це ліцензійна плата за право працювати з боржниками. Мінімальних вимог до капіталу колекторських компаній закон не передбачає.

Легалізація колекторських компаній триватиме місяць. Документи на включення до реєстру НБУ прийматиме до 13 серпня. Хто не встигне – буде поза законом.

У такому випадку компанії не зможуть співпрацювати з кредиторами – банками та МФО. З 14 жовтня останнім доведеться розірвати договірні відносини з колекторами, що працюють нелегально. Іншими словами, за три місяці компанії, не включені в реєстр, не зможуть стягувати борги за позиками банків та МФО.

Якщо кредитори не розірвуть договори з нелегальними колекторами, то ризикують отримати штраф 85-136 тис грн або втратити ліцензію.

Позицію бізнесу щодо легалізації діяльності колекторів з’ясувати не вдалося. Єдина організація, що представляє цей сегмент економіки, Незалежна асоціація українських колекторських агентств, не має жодних контактних даних.

“Більшість колекторських компаній мають напрацьовану клієнтуру і бажають залишитися на ринку, тому певних змін зазнали і їх підходи в роботі. Це нешвидкий процес, він пов’язаний із зміною свідомості суспільства, але зміни є. Практика тиску та погроз тихенько йде в минуле”, – зазначив Куцевол.

Нові правила спілкування колекторів з боржниками

Найбільш значуща та довгоочікувана зміна – регулювання правил поведінки під час стягнення заборгованості. Раніше ці правила не були прописані, через що колектори застосовували заходи психологічного і навіть фізичного тиску.

Правила поведінки колекторів почали діяти 14 квітня, а 14 липня регулятор отримав інструменти впливу на недобросовісних колекторів. Тепер спілкування колекторів і боржників має відбуватися за такими правилами.

✔ Телефонувати боржнику дозволено лише в робочі дні з 9 до 20 години, а проводити особисті зустрічі з ним – лише за його попередньої згоди.

✔ Колектори не зможуть використовувати функцію автодозвону до боржника понад 30 хвилин на добу.

✔ Під час першого контакту колектора з боржником колектор повинен повідомити повну назву кредитора, інтереси якого представляє, своє повне ім’я, номер телефону та адресу для листування. Телефонувати з прихованих номерів заборонять. Колектор має надати боржникові інформацію про розмір боргу.

✔ Якщо боржник або його представники попросять у колектора документи, які підтверджують борг, він зобов’язаний надати їх протягом п’яти робочих днів. До цього часу спілкування з боржником заборонене.

Закон також зобов’язує колекторів записувати всі свої контакти з боржниками, попередивши їх про те, що розмови записуються. Усі записи повинні зберігатися протягом трьох років. Ця норма допоможе самим колекторам, бо унеможливить зловживання позичальниками нормами закону.

Що забороняється колекторам

Крім загальних обмежень (зазіхання на права, свободу, власність, ділову репутацію, життя та здоров’я боржника), колекторам заборонені конкретні речі.

– Використовувати шантаж та погрози.

– Надавати неправдиву інформацію про розмір боргу або наслідки, що настануть у разі його непогашення.

– Телефонувати, надсилати повідомлення або зустрічатися з боржником більш ніж двічі на добу.

– Повідомляти про заборгованість позичальника третім особам або взаємодіяти з такими особами.

– Вимагати в близьких, спадкоємців, представників чи поручителів боржника погасити його борг (крім випадків, коли такі вимоги законні).

– Вимагати погасити борг у спосіб, не передбачений кредитним договором.

– Використовувати на конвертах, які надсилаються боржнику, написи чи зображення, з яких можна зрозуміти, що отримувач має непогашений борг.

– Продовжувати контактувати з боржником після того, як він повідомить, що його інтереси представляє адвокат.

Прописаний у законі перелік заборон для колекторів не є вичерпним. Якщо Нацбанк виявить недобросовісне поводження колекторів зі споживачами фінансових послуг, він може встановити додаткові обмеження.

Як каратимуть недобросовісних колекторів

Левову частину відповідальності за роботу колекторів закон покладає на кредиторів – банки, МФО та факторингові компанії (купують права вимоги за боргами). Кредитні угоди перших двох мусять містити попередження про можливість звернення до колекторів у разі виникнення заборгованості.

Перелік колекторів, з якими співпрацює кредитор, та їх контактні дані повинні публікуватися на сайті кредитора, а при переуступці права вимоги за позикою кредитор зобов’язаний повідомити про це позичальнику.

Якщо колектор порушить правила спілкування з боржником або використає заборонені методи, його оштрафують або вилучать з реєстру. Порушення етичних норм поведінки колекторів каратиметься штрафом 51-102 тис грн. Вилучати з реєстру будуть за більш ніж два порушення за рік.

Закон надає Нацбанку право не лише штрафувати колекторів, а й вимагати звільнення конкретних співробітників служб та надсилати їм інші обов’язкові приписи. У разі їх невиконання колектора можуть вилучити з реєстру.

Ризики реалізації закону

Чи запрацює закон, залежить і від боржників, вважають юристи.

“Однієї легальної підстави для зміни практики, яка формувалася десятиліттями, недостатньо. Багато що залежатиме від правосвідомості населення: чи будуть особи, до яких застосовуються заборонені заходи примусу, скаржитися на такі дії, чи знатимуть споживачі про свої права, чи віритимуть у те, що порушника можна притягнути до відповідальності без бюрократичної процедури. Без активної позиції споживачів можливості для зміни ситуації будуть обмежені”, – упевнена юристка Eterna law Христина Цимбалюк.

Ефективність реалізації закону також залежить від Нацбанку, який вестиме реєстр, відсіюватиме недоброчесні компанії і штрафуватиме їх.

“Найімовірніше, закон очистить ринок від “чорних” колекторів, припинить терор і доведення до самогубства. Не буде “роботи” з третіми особами, які не давали згоди на використання своїх персональних даних і не були поручителями за кредитом. Це великий крок уперед після років хаосу та безладу на цьому ринку”, – вважає народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк.

Джерело: Економічна Правда

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button