Із Ярославця, що на Кролевеччині, до французької Ніцци передано троянди, які висадили на могилі Єлизавети Кочубей. Вона – одна з нащадків роду Кочубеїв. Про це повідомляють у репортажі журналістів Суспільне.Суми.
Родина Кочубеїв володіла селом Ярославець 230 років. Єдина будівля, яка зберіглася з тих часів, – флігель.
“Флігель використовувався як будівля для гостей, тобто гості, які приїжджали до Ярославця,зупинялися у ньому. Після революції ця будівля використовувалася як школа – до 90-х років. На жаль, після 90-х за цим будинком не доглядали, і зараз ми бачимо, в якому стані він знаходиться”, – сказала менеджерка проєкту “Ярославецький парк” Тетяна Рекун.
Мають ще парк, який колись належав цьому родові. Колись він, за словами місцевих, потопав у квітах.
“Я пам’ятаю, моя бабуся ще в дитинстві розповідала, що Ярославець раніше, при Кочубеях, був увесь в трояндах. Троянди були скрізь, їх було багато. І вона мені розповідала це як найяскравіший спогад свого дитинства. І так вийшло, що разом ми взялися відновлювати цей парк і знову насадили троянди”, – розповіла мешканка Ярославця Ніна Кандиба.
Серед нащадків цього роду була і Єлизавета Кочубей. 20 листопада виповнюється 200 років від дня її народження. До цієї дати кущі троянди передали до місця поховання землячки.
“Висадити троянди з Батьківщини Єлизавети Кочубей, яка народилася саме у цьому місці, в селі Ярославці, проживала тут, ходила саме цим парком, біля могили Єлизавети на кладовищі Кокад і біля першої Православної церкви у Ніцці, яку свого часу очолював чоловік Єлизавети Лев Кочубей”, – розповів організатор проєкту Олексій Рекун.
Відправили до Франції сім кущів. Аби саджанці не зіпсувались, їх підготували до переїзду.
“Засипали ми тирсу до пакету і помістили кущ троянди, присипали кореневу систему вологою тирсою. Тирсу брали із листяних нетвердих порід. Тирса волога для того, щоб коренева система не пересихала. У такому вигляді посадковий матеріал зможе тиждень і більше зберігатися у такому стані”, – сказав кандидат сільськогосподарських наук Володимир Токмань.
8 листопада кущі висадили у Ніцці на могилі Єлизавети Кочубей. Окрім, саджанців до Ніцци від земляків передали і вишиваний кролевецький рушник, книги та чай.
Єлизавета Кочубей – одна з нащадків роду, разом із чоловіком емігрувала до Франції. Нині у садибі, яку вона побудували в Ніцці, зараз розмістився Музей образотворчих мистецтв. А ще вона відома як авторка романсів, – розповіла Наталія Буряник, яка зараз збирає матеріали для книги про неї.
“Вона писала романси. Написала музику, яку виконували видатні оперні співаки Італії, Франції, Західної Європи. Зараз можна купити обробки її романсів тут, у Франції, на компакт-дисках”, – сказала Наталія Буряник, президентка Асоціації Матрікс Оранж (м. Ніцца, Франція).
Цього місяця, 20 листопада у Ніцці планують відсвяткувати 200-річчя з дня народження Єлизавети Кочубей. Святкові заходи розпочнуться екскурсією православним цвинтарем Кокад, де поховані князь і княгиня Кочубей і деякі члени їхньої родини. Потім заплановані екскурсії музеєм та виконання її романсів.
Фото: Олексій Рекун
